Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нарѣкати — НАРѢ|КАТИ (1*), ЧОУ, ЧЕТЬ гл. Звать, призывать: не подобаѥть хрьсти˫анѹ оставити цр҃къвь б҃жию. и отъходити и анг҃лы нарѣкати и съборы творити. иже отъвьржени сѹть. (ὀνоμοζειν) КЕ XII, 98б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нарікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
нарікати — мати на когось жаль (на никого не буду нарікав, бом сий сам нашов тото звото) … Лемківський Словничок
нарікання — я, с. Дія за знач. нарікати … Український тлумачний словник
насікати — а/ю, а/єш, недок., насі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Покривати поверхню чого небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін. 2) Нарубувати певну кількість чого небудь. 3) тільки док., розм. Дуже побити, пошмагати … Український тлумачний словник
відказувати — нарікати [I,VI,VII] … Толковый украинский словарь
ревнувати — нарікати, жалуватися [XII] … Толковый украинский словарь
стисковати — нарікати, тужити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
банувати — Банувати: журитися [30] сумувати [54] сумувати, журитися [48] сумувати, тужити [20] тужити, нарікати на когось [9;24] тужити, сумувати [51] тужити, сумувати; нарікати на когось [52] тужити [VII] тужити; нарікати на когось [V,IX] шкодувати,… … Толковый украинский словарь
докоряти — докорити (кому виражати своє незадоволення комусь із певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), дорікати, доректи, дорікнути, закидати, закинути (кому що), корити (кого), картати (кого), ганити (кого), виговорювати, виговорити (кому),… … Словник синонімів української мови
